Кінець глобалізації та ліквідація фінансових активів

Від початку Другої світової війни до 2024 року ми пережили безпрецедентний супербик. Цей тривалий ріст сформував покоління за поколінням пасивних інвесторів, які звикли вважати, що "ринок ніколи не матиме проблем" і "ринок тільки зростатиме". Однак цей бенкет вже закінчився, і багато людей незабаром зіткнуться з ліквідацією.

Як ми дійшли до цього етапу

Супербум, що триває з 1939 по 2024 рік, не є випадковим, а є наслідком ряду структурних змін, які кардинально переформатували глобальну економіку, при цьому США завжди залишалися в центрі.

Після Другої світової війни стала глобальною супердержавою

Друга світова війна перетворила США з середньої держави на беззаперечного лідера "вільного світу". До 1945 року США виробляли понад половину світової промислової продукції, контролювали третину світового експорту та володіли приблизно двома третинами світових золотих резервів. Ця економічна гегемонія заклала основу для зростання в наступні десятиліття.

На відміну від ізоляціонізму США після Першої світової війни, США після Другої світової війни активно прийняли роль глобального лідера, сприяли створенню ООН і реалізації «Плану Маршалла», вливши більше 13 мільярдів доларів у Західну Європу. Це була не просто допомога — інвестуючи в відновлення країн після війни, США створили нові ринки для своїх товарів, одночасно встановивши своє панівне становище в культурній та економічній сферах.

Розширення робочої сили: жінки та меншини

Під час Другої світової війни близько 6,7 мільйона жінок увійшли на ринок праці, що призвело до зростання участі жінок у трудовій діяльності майже на 50% всього за кілька років. Хоча після війни багато жінок покинули робочі місця, ця масова мобілізація назавжди змінила соціальне сприйняття працевлаштування жінок.

До 1950 року тенденція масової зайнятості одружених жінок стала ще більш очевидною, і в більшості вікових груп рівень участі жінок у трудовій діяльності зріс на безпрецедентні 10 процентних пунктів. Це був не просто виняток часів війни, а початок радикальної зміни економічної моделі США. «Заборона на шлюб» (політика, що забороняє працювати одруженим жінкам) була скасована, зросла кількість часткових робочих місць, відбулися технологічні інновації в домашньому господарстві, а також підвищився рівень освіти, що сприяло переходу жінок від тимчасової роботи до довгострокової участі в економічній системі.

Схожі тенденції також спостерігаються серед меншин, які поступово отримують більше економічних можливостей. Це розширення робочої сили ефективно підвищило виробничі можливості США, підтримуючи десятиліття економічного зростання.

Перемога в холодній війні та хвиля глобалізації

Холодна війна сформувала політичну та економічну роль США після Другої світової війни. До 1989 року США уклали військові альянси з 50 країнами та розмістили 1,5 мільйона військовослужбовців у 117 країнах світу. Це не лише для військової безпеки, а й для встановлення економічного впливу США на глобальному рівні.

Після розпаду СРСР у 1991 році США стали єдиною супердержавою у світі, вступивши в епоху, яку багато хто вважає однополярним світом. Це була не лише перемога ідеології, але й відкриття глобальних ринків, що дозволило США домінувати у світовій торгівлі.

У 1990-х роках до початку 21 століття американські компанії активно розширювалися на нові ринки. Це не було природнім еволюційним процесом, а результатом тривалого вибору політики. Наприклад, у країнах, де ЦРУ втручалося під час холодної війни, імпорт з США значно зріс, особливо в галузях, де у США не було очевидних конкурентних переваг.

Західний капіталізм переміг східний комунізм не лише завдяки військовим чи ідеологічним перевагам. Західна система вільної демократії є більш адаптивною, здатною ефективно коригувати економічну структуру навіть після нафтової кризи 1973 року. "Шок Волкера" 1979 року перепридумав глобальну фінансову гегемонію США, перетворивши глобальні капітальні ринки на новий двигун зростання США в постіндустріальну епоху.

Ці структурні зміни — підйом після Другої світової війни до статусу супердержави, участь жінок та меншин на ринку праці, а також перемога в Холодній війні — спільно стимулювали цей небачений бум фінансових активів. Однак основне питання полягає в тому, що ці зміни є одноразовими подіями, які не можна повторити. Ви не можете знову залучити жінок на ринок праці, ви не можете знову перемогти Радянський Союз. А тепер обидві партії сприяють деглобалізації, і ми стаємо свідками того, як остання підтримка цього наддовгого циклу зростання відривається.

Що відбудеться далі?

Проте, на жаль, усі моляться про повернення ринку до історичної норми. Загальна думка на ринку: ситуація погіршиться, а потім центральний банк знову вливе гроші, і ми зможемо продовжувати заробляти... Але реальність така: ця група людей прямує до бойні.

Близько століття бичачий ринок ґрунтується на низці подій, які неможливо повторити (бичачий ринок не може продовжуватися), і деякі з цих факторів навіть починають змінюватися.

• Жінки більше не будуть масово входити на ринок праці: насправді, з огляду на те, що еліти, які підтримують народжуваність, сприяють підвищенню рівня народжуваності, рівень участі жінок у трудовій діяльності може знизитися.
• Меншини знову не будуть масово залучені до ринку праці: насправді, позиція демократів щодо імміграційної політики майже така ж жорстка, як у республіканців, що стало міжпартійним консенсусом.
• Ставки більше не знизяться: насправді, кожен обраний лідер добре знає, що інфляція є найбільшою загрозою їх переобранню. Тому уряди країн будуть всіма силами уникати зниження відсотків та відновлення інфляції.
• Ми не будемо далі глобалізуватися: насправді, Трамп рухається в абсолютно протилежному напрямку. І очікується, що демократи повторять цю політику на наступних виборах.
• Ми більше не виграємо ще одну світову війну: насправді, здається, що ми навіть можемо програти наступну війну. У будь-якому випадку, я не хочу перевіряти цю гіпотезу.

Моя точка зору дуже проста: всі глобальні макроекономічні тенденції, які підштовхували ринок акцій вгору протягом останнього століття, зараз змінюються на протилежні. Як ви вважаєте, яким буде ринок?

Гоблінське містечко

Коли імперія вступає в занепад, дні справді важкі — можна запитати Японію. Якщо ви купили та утримували акції Nikkei 225 на історичному максимумі 1989 року і тримаєте їх до сьогодні, через 36 років ваш дохід приблизно -5%. Це типова "купівля та утримання, з болем у серці". Я вважаю, що ми йдемо тим же шляхом.

Гірше того, вам слід підготуватися до капітального контролю та фінансових репресивних політик. Те, що ринок не зростає, не означає, що уряд прийме реальність. Коли традиційна монетарна політика виявляється неефективною, уряд переходить до більш прямих фінансових контрольних засобів.

незабаром контроль за капіталом

Фінансовий придушення означає надання заощаджувачам доходу нижчого за рівень інфляції, щоб банки могли надавати дешеві кредити підприємствам та урядам і зменшити тягар виплати боргів. Ця стратегія особливо ефективна для урядів при розрахунках з боргами в національній валюті. У 1973 році економісти Стенфордського університету вперше використали цей термін, щоб критикувати політику стримування економічного зростання в країнах, що розвиваються, але сьогодні ці стратегії все частіше з'являються в розвинутих економіках, таких як США.

З огляду на те, що боргове навантаження США перевищило 120% від ВВП, можливість погасити борг традиційними засобами зменшується. А «посібник з фінансового придушення» вже почав впроваджуватися або тестуватися, включаючи:

• Пряме чи непряме обмеження державного боргу та процентних ставок за депозитами
• Уряд контролює фінансові установи та встановлює бар'єри для конкуренції
• Високі вимоги до резервів
• Створення закритого внутрішнього ринку боргу, що змушує інститути купувати урядові облігації
• Капітальний контроль, обмеження перетворення активів через кордон

Це не теоретичне припущення, а реальний випадок. З 2010 року федеральна процентна ставка США була нижчою за рівень інфляції більше ніж 80% часу, що фактично примусово переносить багатство заощаджувачів до позичальників (включаючи уряд).

Ваш пенсійний рахунок: наступна мета уряду

Якщо уряд не зможе покладатися на друкування грошей для купівлі облігацій, зниження процентних ставок, щоб уникнути боргової кризи, вони почнуть звертати увагу на твої пенсійні рахунки. Я цілком можу уявити майбутнє: 401(k) та інші податкові пільгові рахунки будуть змушені все більше і більше інвестувати в "надійні" державні облігації. Уряд більше не потрібен друкувати гроші, він може просто безпосередньо привласнити вже існуючі кошти в системі.

Це саме те, що ми спостерігали протягом останніх кількох років:

• Заморожені активи: У квітні 2024 року Байден підписав закон, який надає уряду право конфісковувати російські резервні активи в США, встановивши прецедент, коли уряд може в будь-який момент заморожувати валютні резерви. У майбутньому ця практика може бути не лише спрямована проти геополітичних суперників.
• Протестна подія в Канаді: уряд заморозив близько 280 банківських рахунків без судового затвердження. Фінансові чиновники визнали, що це не тільки для того, щоб перервати фінансові потоки, але й щоб "вразити" демонстрантів і забезпечити їх "прийняття рішення про виїзд". Коли їх запитали, як замороження рахунків впливає на невинні родини, уряд відповів: "Вони просто повинні виїхати."

Сильне збирання золота та контроль

Це не дивно, історія США сповнена подібних дій:

У 1933 році Рузвельт видав виконавчий указ 6102, який змусив громадян здавати золото, інакше їм загрожувало ув'язнення. Незважаючи на обмежену силу виконання, Верховний суд підтримав право уряду на конфіскацію золота. Це не була "добровільна програма покупки", а "примусове вилучення багатства", просто упаковане як торгівля за "справедливою ринковою ціною".

Здатність уряду до контролю швидко зросла після подій 11 вересня. «Поправка до FISA» наділила NSA майже необмеженими повноваженнями для моніторингу міжнародних комунікацій американських громадян. «Закон США про патріотизм» дозволяє уряду щодня збирати телефонні записи всіх американців. «Стаття 215» навіть дозволяє уряду збирати ваші записи про читання, навчальні матеріали, історію покупок, медичні записи та особисту фінансову інформацію без жодних обґрунтованих підозр.

Питання не в тому, чи "фінансовий тиск прийде", а в тому, "наскільки він буде серйозним". З посиленням економічного тиску в умовах деглобалізації контроль урядів над капіталом тільки стане більш прямим і суворим.

Золото та біткоїн

Місячний графік золота з 1970 року є найпотужнішим свічковим графіком у світі.

На основі методу виключення, найбільш підходящим фінансовим активом для покупки вже очевидно стало — вам потрібен актив, який не має історичної кореляції з ринком, важко підлягає конфіскації з боку уряду та не контролюється західними урядами. Я можу назвати два, один з яких за останні 12 місяців зріс на 60 тисяч мільярдів доларів США. Це найбільш очевидний сигнал бичачого ринку.

Глобальна гонка за золотовалютні резерви

Країни, такі як Китай, Росія та Індія, швидко нарощують золоті резерви, щоб впоратися зі змінами у глобальній економічній структурі:

• Китай: У січні 2025 року країна наростила запаси золота на 5 тонн, продовжуючи чисті покупки протягом трьох місяців, загальний обсяг запасів досяг 2285 тонн.
• Росія: контролює 2,335.85 тонни золота, стає п'ятою за величиною країною-скарбницею золота у світі.
• Індія: займає восьме місце у світі, володіє 853,63 тоннами та продовжує нарощувати свої запаси.

Це не спонтанна дія, а стратегічне розташування. Після того, як група семи країн заморозила валютні резерви Росії, центральні банки по всьому світу звернули на це увагу. Опитування 57 центральних банків показало, що 96% респондентів вважають репутацію золота як активу-убежища мотивацією для подальших інвестицій. Коли активи, номіновані в доларах, можуть бути заморожені одним рухом пера, фізичне золото, що зберігається в межах країни, стає надзвичайно привабливим.

Тільки у 2024 році Туреччина збільшила свої золотовалютні резерви на 74,79 тонни золота, що становить приріст 13,85%. Золотовалютні резерви Польщі зросли на 89,54 тонни, приріст наближається до 25%. Навіть такі маленькі країни, як Узбекистан, у січні 2025 року збільшили свої запаси золота на 8 тонн, що довело їхнє золотовалютне володіння до 391 тонни, що становить 82% від їхніх валютних резервів. Це не випадковість, а узгодженість.